КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
" Гімназія №3 м.Приморськ "
Наша історія
1907 рік — рік заснування школи. Це була початкова школа, в якій функціонували всього 4 класи. Земельна ділянка, на якій вона знаходиться, мала площу 1,5 га.
Складалась вона з двох приміщень: одне і зараз знаходиться на території школи, а інше по вулиці Шевченко - зараз це приміщення пошти. Будова, яка знаходилась на території школи ділилася на дві частини: в одній були вчительска, а в іншій - проживав директор зі своєю родиною.
Першим директором був Костюченко Андрій (він же і будував школу). вчителював він разом із своєю дружиною Ольгою Кондратьєвою. Це були розумні, чуйні люди, які були призвані сіяти розумне, добре, вічне. Найулюбленішим заняттям директора було озеленення території. Він заклав сад, в якому росли фруктові та декоративні дерева. Саму будівлю прикрашала гарна альтанка.
З тридцятих років школа з початкової стала семирічною. У той час матеріальна база школи була дуже бідною. Підручників було мало, зошитів та письмового приладдя теж, головним в навчанні дітей було живе слово вчителя.
З 1938 року на посту директора почав працювати Сергій Ліпченко, він у часи фашиської окупації очолював підпільну групу, яку розстріляли у 1943 році у Мерліковій балці під Бердянськом.
Під час війни школа продовжувала свою роботу. Спочатку директором був Кошель Михайло, добра та чуйна людина. А після того, як він пішов на фронт колектив очолила Поліченко Ніна.
Вчилися у холоді, бо топити було нічим. Усі жили в тяжких матеріальних умовах, відсутні були харчі, одяг. Щоб підтримати дітей харчуванням, дирекція школи у 1944 році взяла три гектари землі, і вчителі разом із учнями засіяли кукурудзу, зібрали врожай, якого достатньо було для того, щоб весь навчальний рік учні могли отримувати на обід кукурудзяний суп та кашу.
У післявоєнний час недовго керував школою Пустовойт Іван. З 1948 по 1963 роки директором був Пилип Мамонов. Освітлення з'явилось приблизно в 1954 році. І з 50-их років матеріальна база школи почала покращуватися, з'явилися гуртки. Особливо діти любили співати та відвідувати драмгурток. В цьому ж році за проектом вчителя праці Сорокіна В.Р, було зведено майстерні. Це була дуже талановита людина, чудовий художник, фотограф, майстер на всі руки.
А з 1959 року школа взяла на себе іниціативу озеленити село. Усім класам виділили ділянки і в цей рік був посаджений на пустищі шкільний парк і тополі по вулиці Шевченко.
Недовгий час директором був Володимир Вельгач. На зміну прийшов Іван Бажан.
З 1981 року очолював школу Вєльчев Анатолій і 35 років свого життя віддав служінню освітній ниві. Школа почала зазнавати змін і зміцнювати матеріально-технічну базу.
З горістю раді представити вашій увазі перлинку нашої школи - шкільний музей, який створили своїми силами колектив школи та небайдужі батьки. В музеї представлені літопис школи за роками, експозиції періоду Великої Вітчизняної війни, Афганської війни та стенд присвячений учасникам АТО. Створений куточок українського національного побуту. Музей відкриває свої двері на усі шкільні заходи та радо вітає дітей, які намагаються поринути у минуле та можуть завдяки наглядному матеріалу в повному обсязі представити собі життя людей тієї чи іної епохи.
Ліпченко С.
Кошель М.
Поліченко Н.
Пустовойт І.
Мамонов Ф.
Вельгач В.
Бажан І.
Вєльчев А.
Створення музею
Слово про нас від письменника нашого краю Корнієнка В.О.
100летию школы
посвящается...
Воспоминания Андреева
Виктора Дорофеевича
Ещё в юности я с отцом был в семилетней школе (1939-1940) по делам отца. Нас у ворот встретил директор школы Сергей Антонович Липченко, среднего роста привлекательный мужчина, они жили тогда при школе. Во время оккупации он организовал подпольную группу в Ногайске, писал о нём в «Приморской степи» за подпольные дела Голякова. Кто-то выдал Сергея Антоновича и его товарищей. Они были арестованы и расстреляны. Сейчас в Приморске одна из улиц носит имя этого человека.
После него директором школы стал Иван Григорьевич Пустовойт, учитель географии и литературы. В то время в школе работала завучем –учитель математики Охрименко Елена Ильинична, после неё эту должность занимали Прутикова Н.Г.,Кардаш А.Т., Белова Л.Я., Новикова Г.Д., Маркович В.Н.
Я стал работать в школе с 1958 года, вёл уроки пения и внеклассную работу. Был в школе хор более 100 человек, занятия проводил с коллективом на 2 этаже, а бывало и в коридоре.
Проводились конкурсы и смотры художественной самодеятельности. Хоровой коллектив занимал призовые места среди школ района. Выступал с детьми на коптильном цехе рыбколхоза «Ударники моря». Каждое утро в весенне-осенний период проводилась зарядка под баян, маршировали строем на парадах Первомайских и 7 ноября. Школьная жизнь кипела: работа на полях на прополке и уборке урожая, сборы металлолома, макулатуры.
В далёкие 50-е годы во дворе школы был опытный участок. Дети сажали помидоры, огурцы ,перец. Была пристройка, где дети кормили кроликов и ухаживали за ними.